|
Тема 9. Денежный рынок и монетарная политика
| |
| Vera | Дата: Четверг, 17.05.2012, 20:02 | Сообщение # 196 |
 Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 132
Статус: Offline
| много было сказано о монетарной политике,хотела добавить
Монетарная политика - инструмент, при помощи которого правительства стараются воздействовать на макроэкономические условия, увеличивая или уменьшая денежную массу.
Монетарная политика - один из четырех основных макроэкономических инструментов, опирающийся на способность денежно-кредитной системы влиять на денежное предложение и, соответственно, на ставку процента, а через нее на инвестиции и реальный ВВП.
Различают три основных составляющих монетарной политики:
- эмиссия новых денег;
- прямой контроль над массой денег в денежном секторе;
- операции на открытом рынке.Добавлено (17.05.2012, 20:02)
---------------------------------------------
Янчук Вера УП-301
|
| |
| |
| МН-211 | Дата: Пятница, 18.05.2012, 16:48 | Сообщение # 197 |
 Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 130
Статус: Offline
| Єдиної для всіх країн системи грошових агрегатів не існує. Міжкраїнна відмінність у формуванні грошових агрегатів зале-жить головним чином від рівня розвитку фінансового ринку та особливостей монетарної політики.Агрегатна структура:
М0 Готівка (гроші поза банками)
М1 М0 + кошти на поточних рахунках
у національній валюті
М2 М1 + строкові кошти в національній
валюті та валютні кошти
М3 М2 + кошти клієнтів у довірчому
управлінні та цінні папери власного
боргу банків
Агрегат М0 охоплює найліквідніший актив — готівкові гроші. Далі в міру зростання номера грошових агрегатів їх склад послідовно нарощується за рахунок додавання активів з меншою ліквідністю.
Рубанова Н.МН-211
|
| |
| |
| Кариночка | Дата: Пятница, 18.05.2012, 19:43 | Сообщение # 198 |
 Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 100
Статус: Offline
| Монетарная база в Украине в апреле выросла на 1,6% (с начала года уменьшилась на 1,3%) - до 236,8 млрд грн, а денежная масса увеличилась на 0,9% (с начала года – выросла на 1,7%) - до 697,4 млрд грн.
Как сообщается на веб-сайте Национального банка Украины (НБУ) во вторник, объем наличных вне банков в апреле увеличился на 3,5% (с начала года - на 0,9%) - до 194,5 млрд грн. "В течение месяца наблюдалось снижение средневзвешенных ставок на межбанковском кредитном рынке, а также по кредитам и депозитам в национальной валюте. На этом фоне происходило медленное увеличение остатков по кредитам в национальной валюте и их уменьшение в иностранной", - отмечается в сообщении.
По данным НБУ, общий объем кредитных вложений в апреле увеличился на 0,5% (с начала года - на 0,1%), до 794,4 млрд грн. Общий объем депозитов в банковской системе за месяц уменьшился на 0,8% (с начала года он увеличился на 1,4%) - до 496,1 млрд грн. Депозиты юридических лиц за апрель снизились на 3% (с начала года на 7,7%) - до 167,7 млрд грн, а остатки средств на депозитных счетах физических лиц - выросли на 0,3% (с начала года на 6,8%) - до 328,4 млрд грн. Согласно сообщению, уровень корсчетов банков за месяц уменьшился на 9,8% (с начала года - на 22,0%) - до 17,1 млрд грн. При этом, объем обязательных резервов, сформированных банками в апреле составил 15,7 млрд грн, в том числе на отдельном счете в Нацбанке - 6,37 млрд грн. Объем средств правительства в национальной валюте на счетах в НБУ в течение апреля снизился на 1,5% (с начала года вырос более чем в 2,7 раза) - до 5,7 млрд грн.
Бабенко Карина,УП-301
|
| |
| |
| UsmanovaUP401 | Дата: Пятница, 18.05.2012, 22:06 | Сообщение # 199 |
|
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 38
Статус: Offline
| хотелось бы добавить о модели IS – LM (инвестиции – сбережения, предпочтение ликвидности – деньги). Начнем с того, что это модель товарно-денежного равновесия, позволяющая выявить экономические факторы, определяющие функцию совокупного спроса. Модель позволяет найти такие сочетания рыночной ставки процента ® и дохода (Y), при которых одновременно достигается равновесие на товарном и денежном рынках. Она является конкретизацией модели AD-AS.
Кривая IS – кривая равновесия на товарном рынке. Чем ниже ставка %, тем выше уровень дохода. Под влиянием увеличения государственных расходов или снижения налогов кривая IS смещается вправо.
Кривая LM – кривая равновесия на денежном рынке. Она фиксирует все комбинации Y и R, которые удовлетворяют функции спроса на деньги при заданной Центральным Банком величине денежного предложения (Ms). Во всех точках кривой спрос на деньги равен их предложению.
На кривой LM – чем выше уровень дохода, тем выше ставка процента. Увеличение предложения денег или снижение уровня цен сдвигает кривую LM вправо. Так же можно сказать, что равновесие в модели достигается в точке пересечения кривых IS и LM.
Усманова Э.А. УП-401
|
| |
| |
| МН-211 | Дата: Пятница, 18.05.2012, 22:41 | Сообщение # 200 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 130
Статус: Offline
| Як відомо, головною функцією грошей є їхня здатність бути засобом обміну, тобто платіжним засобом. За рівнем спроможності виконувати функцію платіжного засобу всі грошові активи поділяються на два види: власне гроші (гроші у вузькому розумінні) і майже гроші (гроші у широкому розумінні). До власне грошей відносять ті активи, що охоплюються агрегатом М1 і можуть безпосередньо використовуватися як платіжний засіб. До них належать готівка, що є зобов’язанням центрального банку, і кошти на поточних рахунках, які є зобов’язаннями комерційних банків.
Усі інші активи, що входять до складу агрегатів М2 та М3, — це майже гроші, оскільки вони безпосередньо є не платіжним за-собом, а засобом заощадження. Проте без великих перепон вони можуть бути перетворені в активи, використовувані як платіжний засіб.
Рубанова Н МН-211
|
| |
| |
| Кариночка | Дата: Суббота, 19.05.2012, 00:53 | Сообщение # 201 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 100
Статус: Offline
| Преимущества монетарной политики:
К преимуществам монетарной политики можно отнести:
• Отсутствие внутреннего лага. Внутренний лаг представляет собой период времени между моментом осознания экономической ситуации в стране и моментом принятия мер по ее улучшению. Решение о покупке или продаже государственных ценных бумаг центральным банком принимается быстро, а поскольку эти бумаги в развитых странах высоколиквидны, высоконадежны и безрисковы, то проблем с их продажей населению и банкам не возникает.
• Отсутствие эффекта вытеснения. В отличие от стимулирующей фискальной политики стимулирующая монетарная политика (рост предложения денег) обусловливает снижение ставки процента, что ведет не к вытеснению, а к стимулированию инвестиций и других чувствительных к изменению ставки процента автономных расходов и к мультипликативному росту выпуска.
• Эффект мультипликатора. Монетарная политика, как и фискальная политика, имеет мультипликативный эффект воздействия на экономику, причем действуют два мультипликатора. Банковский мультипликатор обеспечивает процесс депозитного расширения, т.е. мультипликативное увеличение денежной массы, а рост автономных расходов в результате снижения ставки процента в условиях роста предложения денег мультипликативно (с эффектом мультипликатора автономных расходов) увеличивает величину совокупного выпуска.
Бабенко Карина,УП-301
|
| |
| |
| RubiЧka | Дата: Вторник, 22.05.2012, 19:32 | Сообщение # 202 |
 Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 131
Статус: Offline
| Також до основних висновків я вважаю за необхідне віднести і таке:
1. Сукупність причинно-наслідкових зв’язків, які пов’язують пропозицію грошей з кінцевими цілями монетарної політики, називається передатним механізмом монетарної політики. Існує два підходи до передатного механізму монетарної політики: кейнсіанський і монетаристський. Кейнсіанці при обґрунтуванні монетарного передатного механізму намагаються пояснити як пропозиція грошей впливає на відповідний компонент сукупного попиту і в підсумку на реальний ВВП. Згідно з ранньою кейнсіанською моделлю монетарного передатного механізму збільшення пропозиції грошей зменшує процентну ставку, яка збільшує інвестиції, що викликає зростання сукупного попиту і ВВП. В такій моделі центральним каналом, що реалізує здатність пропозиції грошей впливати на кінцеві цілі монетарної політики, є канал процентна ставка — інвестиції. Але на думку монетаристів, цим каналом не обмежується вплив монетарної політики на економіку. Сприймаючи це зауваження, сучасні кейнсіанці обґрунтували ряд інших каналів.
2. До інших каналів, що реалізують здатність пропозиції грошей впливати на кінцеві цілі монетарної політики, неокейнсіанці відносять наступні. Канал інвестиції як функція курсу акцій. Такий канал з’являється внаслідок того, що при збільшенні пропозиції грошей утворюється їх надлишок. Це збільшує попит на акції, що підвищує їх курс і посилює схильність підприємств до інвестування. Канал споживання як функція багатства. В межах цього каналу курс акцій теж присутній. Але наразі його зростання, викликане збільшенням пропозиції грошей, збільшує багатство домогосподарств та їх споживання, що у підсумку спричиняє зростання сукупного попиту і реального ВВП. Канал споживання як функція процентної ставки. В межах даного каналу зниження процентної ставки, викликане збільшенням пропозиції грошей, збільшує споживання домогосподарств, сукупний попит і реальний ВВП. Канал чистий експорт як функція валютного курсу. Згідно з цим каналом зниження процентної ставки, спричинене приростом грошової маси, зменшує попит на вітчизняні фінансові активи. Це знижує валютний курс і збільшує чистий експорт, що у підсумку стимулює зростання сукупного попиту і реального ВВП.
3. В основі монетаристського підходу до монетарного передатного механізму лежить рівняння кількісної теорії грошей. Згідно з цим рівнянням швидкість обігу грошей є стабільною. За цих умов приріст грошової маси визначає адекватний приріст сукупного попиту, який втілюється у зростання номінального ВВП. Отже, монетаристська модель передатного механізму монетарної політики не розкриває ті канали, за допомогою яких ринок трансформує збільшення пропозиції грошей в зростання сукупного попиту і номінального ВВП. Відсутність таких каналів дозволяє монетаристам дуже вільно маніпулювати висновками щодо наслідків монетарної політики, оскільки за таких умов ці висновки не можна ні довести ні спростувати.
4. Серед всіх каналів монетарного передатного механізму найбільше визнання має канал процента ставка — інвестиції. Тому для визначення наслідків впливу монетарної політики на економіку спираються на канал процентна ставка — інвестиції. У форматі графічної моделі аналіз наслідків монетарної політики доцільно розглядати окремо в короткостроковому і довгостроковому періодах. Згідно з моделлю у короткостроковому періоді монетарна експансія викликає такі основні наслідки: зниження процентної ставки, збільшення реального ВВП, зростання цін (інфляція). У довгостроковому періоді монетарна експансія спричиняє інші наслідки: зростання цін пропорційно збільшенню пропозиції грошей, зростання номінальної процентної ставки пропорційно зростанню цін і незмінність реальної процентної ставки, зростання номінального ВВП пропорційно зростанню цін і незмінність реального ВВП.
УП-301, РУБЕЖАНСКАЯ ЮЛИЯ
|
| |
| |
| МН-211 | Дата: Вторник, 22.05.2012, 21:43 | Сообщение # 203 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 130
Статус: Offline
| Пропозиція грошей передусім залежить від політики центрального банку, який володіє монопольним правом на первинну грошову емісію. Наприклад, в Україні центральним банком є Національний банк України, у США — Федеральна резервна система, в Германії — Бундесбанк. Результатом первинної грошової емісії є приріст грошової бази, яка визначається за формулою
Н = CU + BR,
де Н — грошова база. В літературі для визначення первинної грошової емісії використовуються й інші терміни, зокрема «резервні гроші», «гроші підвищеної ефективності», «високо потужні гроші» тощо;
CU — готівка, яка знаходиться поза банками, тобто на руках у населення. До складу готівки поза банками не входить готівка, яку тримають комерційні банки в своїй касі;
BR — банківські резерви. До банківських резервів відноситься та частина банківських грошей, яка не використовується для здійснення активних операцій (надання позик, інвестування). Вони включають депозити, розміщувані на рахунках центрального банку, та готівку, яку кожний банк може тримати в своїй касі.
Банківські резерви складаються з двох компонентів: обов’язкові резерви та надлишкові резерви.
Обов’язкові резерви — це мінімальна сума резервів, яку зобов’язаний тримати кожний банк. Величина обов’язкових резервів регламентується центральним банком за допомогою норм щодо депозитів. Вони, як правило, диференціюються за видами депозитів. На цій підставі величину обов’язкових резервів можна визначити так:
LR = Ir * D,
де LR — обов’язкові резерви, Ir — норматив обов’язкового резервування; D — банківські депозити.
Крім обов’язкового мінімуму резервів кожний банк може тримати певну величину наднормативних резервів, які називаються надлишковими. Їх величину банки визначають самостійно на основі аналізу співвідношення втрат і вигод. Величину банківських резервів можна визначити за формулою
BR = LR + ER,
де ER — надлишкові резерви.
Пропозиція грошей відрізняється від грошової бази і визначається як сума готівки і банківських депозитів:
Ms = CU + D,
де Ms — пропозиція грошей.
Рубанова Н МН-211
Сообщение отредактировал МН-211 - Вторник, 22.05.2012, 21:56 |
| |
| |
| Vera | Дата: Вторник, 22.05.2012, 22:04 | Сообщение # 204 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 132
Статус: Offline
| Монетарная (кредитно-денежная) политика представляет собой один из видов стабилизационной или антициклической политики (наряду с фискальной, внешнеторговой, структурной, валютной и др.), направленной на сглаживание экономических колебаний.
Целью стабилизационной монетарной, как любой стабилизационной политики государства является обеспечение:
стабильного экономического роста
полной занятости ресурсов
стабильности уровня цен
равновесия платежного баланса
Монетарная политика оказывает влияние на экономическую конъюнктуру, воздействуя на совокупный спрос. Объектом регулирования выступает денежный рынок и, прежде всего, денежная масса.
Монетарную политику определяет и осуществляет центральный банк. Однако изменение предложения денег в экономике происходит в результате операций не только центрального банка, но и коммерческих банков, а также решений небанковского сектора (домохозяйств и фирм).
Тактическими целями (целевыми ориентирами) монетарной политики центрального банка могут выступать: 1) контроль за предложением денег (денежной массы), 2) контроль за уровнем ставки процента, 3) контроль за обменным курсом национальной денежной единицы (национальной валюты).
Изменение предложения денег центральный банк осуществляет посредством воздействия на денежную базу (Н) и на денежный мультипликатор (multден = [(1 + сr)/(cr + rr)], так как М = multден х Н. На уровне банковской системы это воздействие осуществляется через регулирование величины кредитных возможностей коммерческих банков (К) и банковского мультипликатора (multбанк = 1/rr).
Янчук Вера УП-301
|
| |
| |
| Кариночка | Дата: Четверг, 24.05.2012, 12:54 | Сообщение # 205 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 100
Статус: Offline
| Национальный банк Украины (НБУ) допускает рост монетарной базы в 2012 году на 12-16% в зависимости от динамики макроэкономических показателей.
"При реализации оптимистического сценария макроэкономического прогноза правительства рост объема монетарной базы в 2012 году может составлять до 116%. В случае развития макроэкономической ситуации по пессимистическому сценарию есть основания прогнозировать рост объема монетарной базы на уровне до 112%", — говорится в монетарном обзоре НБУ.
Денежная масса в Украине увеличилась в 2011 году на 14,2%, до 682,7 млрд грн, а объем монетарной базы — на 6,3%, до 239,9 млрд грн.
Бабенко Карина,УП-301
|
| |
| |
| МН-211 | Дата: Среда, 30.05.2012, 19:15 | Сообщение # 206 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 130
Статус: Offline
| Попит на гроші – це запаси грошових активів, якими бажають володіти економічні суб’єкти в кожний даний період часу. При визначенні функції попиту на гроші виникає ключове питання – чому люди бажають мати грошові запаси. Пошук відповіді на це питання започатковували представники класичної теорії і в першу чергу такі економісти як Ірвінг Фішер, Альфред Маршал та Артур Пігу.
В основі класичного підходу до функції попиту на гроші лежить рівняння кількісної теорії грошей, яке пов’язують з ім’ям Фішера:
P . Y= M . V
В рівнянні добуток P.Y – це номінальний ВВП, який відображає вартість кінцевих товарів і послуг, а добуток M . V характеризує номінальну платоспроможність економіки, яка залежить від кількості грошей і швидкості їх обігу. Виходячи з рівняння Фішера, можна отримати функцію попиту на гроші в умовах рівноваги на грошовому ринку:
Md=k*P*Y
де Md – попит на гроші
k – коефіцієнт пропорційності, що показує кількість грошей на кожну одиницю доходу (P.Y), якою люди бажають володіти. Він є величиною оберненою до швидкості обігу грошей, тобто k=1/V. При цьому швидкість обігу грошей вважається постійною величиною. Тому коефіцієнт k теж є постійним.
Отже, згідно з кількісною теорією грошей Фішера попит на гроші є виключно функцією доходу, а процентна ставка на нього не впливає. Фішер дійшов до такого висновку, вважаючи, що люди зберігають гроші лише з однієї причини – для фінансування купівельних операцій і не мають інших мотивів для зберігання грошових запасів.
Насправді гроші виконують ще дві функції: міра вартості і засіб заощадження. Перша з них не пов’язана з потребою людей в грошах, бо для вимірювання вартості наявні гроші не потрібні. Інша функція (засіб заощадження) відіграє суттєву роль у формуванні попиту на гроші, оскільки останні можуть бути використані не лише для фінансування купівельних операцій, а й для здійснення заощаджень , наприклад, у формі строкових депозитів.
В певній мірі ця обставина була врахована іншими представниками класичної теорії, яких називають “кембріджські економісти” (А. Маршал і А. Пігу). Вони усвідомлювали, що гроші потрібні людям не лише для їх використання в якості платіжного засобу, а й для виконання заощаджувальної функції. На їх думку, коли доход людини збільшується, в неї виникає бажання певну його частину заощаджувати в формі активів, одним із яких є гроші. Таке бажання теж знаходиться в прямо пропорційній залежності від доходу.
Функція попиту на гроші у кембріджських економістів зовнішнє подібна до функції Фішера. Але на відміну від Фішера вони враховували можливість того, що k є не постійним, а може коливатися у короткостроковому періоді. Кембріджські економісти пояснювали таку можливість тим, що рішення про заощадження у формі грошей залежить і від процентного доходу по негрошовим фінансовим активам. Але згідно з позицією кембріджських економістів доходність фінансових активів впливає на грошовий попит через коефіцієнт k.
Рубанова Н. МН-211
|
| |
| |
| Vera | Дата: Среда, 30.05.2012, 20:43 | Сообщение # 207 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 132
Статус: Offline
| МВФ считает адекватной текущую монетарную политику Национального банка Украины.
Об этом в ходе брифинга заявил глава миссии Международного валютного фонда (МВФ) в Украине Кристофер Джарвис.
«Направление монетарной политики и дальше должно обеспечивать стабильность цен. Ввиду высоких внешних рисков текущая монетарная политика является адекватной. Мы уверены, что большая гибкость обменного курса поможет лучше адаптироваться Украине к изменениям экономических условий, и будет служить лучшим буфером против внешних шоков», – сказал Джарвис.
Напомним, миссия МВФ 21 мая прибыла в Украину для встреч с властями и пробудет в стране до 28 мая.
Напомним также, что МВФ сомневается в возможности удержания правительством Украины показателя дефицита бюджета на уровне 1.8% ВВП в 2012 году и предлагает властям усилить налогообложение состоятельных граждан.
Янчук Вера уп-301
|
| |
| |
| RubiЧka | Дата: Воскресенье, 03.06.2012, 21:41 | Сообщение # 208 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 131
Статус: Offline
| Основные инструменты монетарной политики
Почти во всех странах Запада главную ответственность за денежно - кредитную политику несет Центробанк, который стремится воздействовать на макроэкономические процессы различными, достаточно гибкими, косвенными методами:
-регулирование количества денег в обращении;
-регулирование банковских резервов;
-регулирование размеров ссуд и кредитов, предоставляемых коммерческим банкам;
-регулирование ставки процента и т.д.
УП-301, РУБЕЖАНСКАЯ ЮЛИЯ
|
| |
| |
| Кариночка | Дата: Понедельник, 04.06.2012, 16:52 | Сообщение # 209 |
|
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 100
Статус: Offline
| Банковская система с учетом кредитно-финансовых организаций включает:
1) Центральный банк страны;
2) Коммерческие банки;
3) Специализированные кредитно-финансовые институты (пенсионные фонды, страховые компании, сберегательные банки, кредитно-сберегательные ассоциации и др.).
Центральный банк (в Украине — Национальный банк) является главным банком. В его функции входят денежная эмиссия и разработка общей кредитной политики.
Коммерческие банки обслуживают фирмы, предприятия, население, принимают и оплачивают банковские чеки, предоставляют кредиты.
Специализированные кредитно-финансовые институты выполняют разные вспомогательные функции – инвестиционные, страховые, финансовые.
Бабенко Карина,УП-301
|
| |
| |
| NeaDekVaTHa[ya] | Дата: Вторник, 05.06.2012, 14:07 | Сообщение # 210 |
 Майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 91
Статус: Offline
| Конкретнее хотелось бы описать функции и значение центрального банке Украины, он же Национальный банк Украины.
Центральный банк занимает особое место, выполняя роль главного координирующего и регулирующего органа системы. Основные функции центрального банка:
- оказание разнообразных услуг для банков и других кредитных учреждений;
- выполнение функций финансового агента правительства;
- хранение централизованного золотого и валютного запаса;
- проведение денежно- кредитной политики .
Эмиссионная деятельность центрального банка. Центральный банк обладает монопольным правом выпуска банкнот в стране . Банкноты служат единственным законным платежным средством, обязательным к приему в оплату долгов .
Центральный банк как "банк банков " Центральный банк в своей деятельности не преследует цели получения прибыли. Он не конкурирует с коммерческими банками и другими кредитными учреждениями на финансовых рынках . Его главная цель -обеспечивать бесперебойное снабжение хозяйства платежными средствами ( иначе говоря - обеспечить необходимый уровень ликвидности ), наладить систему расчетов, контролировать работу рядовых банков . Для достижения этой цели центральный банк:
- хранит резервы коммерческих банков;
- выдает банкам краткосрочные кредиты на покрытие краткосрочных нужд;
- осуществляет безналичные расчеты в общенациональном масштабе; - осуществляет надзор и контроль за деятельностью банков.
Пятницкова Алина, УП - 301
|
| |
| |
|
